The Kiev Times - ежемесячная аналитическая газета и новостной сайт

Військові експерти про Україну та НАТО

6 июня 2014, 23:44
123
Версия для печати Отправить
НАТО

Вступивши до НАТО, Україна зекономить величезнi грошi, якi зможе скерувати на пiдвищення рiвня життя людей. Ще недавно, до моменту, коли росiйськi спецпризначенцi захопили Крим та розпочали вiйну на сходi України, бiльшiсть громадян не надто охоче сприймала iнiцiативи зi вступу країни в оборонний блок НАТО.

Це й зрозумiло, адже, згiдно з даними соцопитувань, лише 10 вiдсоткiв наших землякiв могли бiльш-менш чiтко пояснити суть i принципи iснування цiєї органiзацiї.

Однак пiсля росiйської вiйськової агресiї для бiльшостiстало очевидним, що удару в спину слiд чекати не вiд «пiдступних буржуїв» iз Заходу, а саме вiд московських «братiв». Українцi почали стрiмко змiнювати своє ставлення до альянсу. Тож, як запевняють соцiологи, нинi вже майже половина наших громадян не проти шукати захисту пiд парасолькою НАТО.

То що ж таке НАТО, чи може цей блок упоратися iз Росiєю та чи потрiбно нам до нього вступати? Про це – у розмовi з головним спецiалiстом Iнституту розвитку армiї Володимиром Сугурняком та вiйськовими експертами Вiталiєм Шишкiним i Олексiєм Найдою.

— Якою є вiйськова сила НАТО, якщо її порiвняти, наприклад, iз росiйською?

В. Шишкiн: НАТО не має собi рiвних у планi фiнансування. Вiйськовi витрати альянсу становлять близько 950 мiльярдiв доларiв на рiк, тодi як вiйськовi витрати Москви не перевищують 90 мiльярдiв доларiв. Притiм Росiя не в змозi їх збiльшити, оскiльки вони, за даними Стокгольмського iнституту дослiдження проблем миру, вже перевищили 4,5 вiдсотка ВВП. А це створює катострофiчне навантаження на економiку Росiї, яка бореться iз занепадом пiсля анексiї Криму.

О. Найда: Так, для порiвняння, у Великобританiї цей показник становить 60 мiльярдiв доларiв (2,5 вiдсотка ВВП), у Францiї – 59 (2,3 вiдсотка), у Нiмеччинi – майже 46 мiльярдiв доларiв (1,4 вiдсотка). При цьому росiйська армiя налiчує близько 766 000 чоловiк, а, наприклад, польська – 120 тисяч, нiмецька – майже 183 тисячi, турецька – 664 тисячi вiйськовослужбовцiв.

Але сумарно сили країн НАТО вiд п’яти до десяти разiв перевищують сили Росiї як за чисельнiстю армiї, так i за видатками на озброєння. Ще однiєю перевагою НАТО, якщо порiвнювати з Росiєю, є виробнича база альянсу. Країни ЄС разом зi США виробляють майже половину свiтового ВВП, у той час як на Росiю припадає менш нiж 3 вiдсотки. Крiм того, захiднi країни – найбiльший виробник i експортер зброї у свiтi.

Якщо говорити про iмовiрний захiдний театр воєнних дiй, то там спiввiдношення сил таке: У НАТО 13 тисяч танкiв проти 1450 Росiї, 15 тисяч бойових машин проти 2600, 155 тисяч артилерiйських систем проти 3200, 1200 ударних гелiкоптерiв проти 390, 3800 бойових лiтакiв проти 750, 360 бойових кораблiв проти 59, 60 десантних кораблiв проти 5. Тобто спiвiдношення в окремих видах 1 до 12 на користь НАТО.

В. Сугурняк: кщо порiвняти ВМФ Росiї з натовським флотом, то, наприклад, увесь Чорноморський флот вiдповiдає однiй корабельно-ударнiй групi, яких у складi Шостого флоту США може бути до 10. Крiм того, тiльки в турецьких ВМФ є близько 30 пiдводних човнiв, а у ЧФ РФ – лише одна субмарина. Тобто: якщо, скажiмо, НАТО вирiшить завдати удар по вiдправленому до берегiв Сирiї росiйському крейсеру в супроводi кораблiв прикриття, то росiйська ескадра буде знищена за 20 хвилин.

Читайте: Апофеоз олигархического пира

— Коли i навiщо цей блок створено?

В. Сугурняк: Блок НАТО, або Пiвнiчноатлантичний альянс, створено 1949 року у зв’язку з нездатнiстю тогочасної ООН забезпечити мир у свiтi. Адже СРСР ветував багато постанов Ради безпеки цiєї органiзацiї. Тому для легiтимiзацiї нової структури скористалися 51 пунктом Статуту ООН, що передбачав колективний захист країн.

— Якi країни сьогоднi входять до НАТО?

В. Шишкiн: НАТО створено з iнiцiативи США. Спершу до його складу, крiм Штатiв, увiйшли 11 держав: Бельгiя, Данiя, Францiя, Великобританiя, Iсландiя, Iталiя, Канада, Люксембург, Нiдерланди, Норвегiя, Португалiя. Згодом до блоку приєдналися Нiмеччина, Туреччина, Грецiя, Iспанiя, а в 1999 роцi – Польща, Угорщина, Чехiя. Сьогоднi до Пiвнiчноатлантичного союзу входять 28 держав Європи та Пiвнiчної Америки.

Сфера дiї Пiвнiчноатлантичного альянсу, iншими словами – зона вiдповiдальностi НАТО включає територiї європейських країн блоку, Туреччини, Пiвнiчної Америки, акваторiї Середземного моря i Пiвнiчної Атлантики. Загальна площа територiї країн НАТО становить майже 30 мiльйонiв квадратних кiлометрiв, а кiлькiсть населення – близько мiльярда.

— Хто керує цим блоком?

В. Сугурняк: Кажучи простими словами, НАТО – це завод, який продукує безпеку. Ним керують 28 директорiв, котрi мають по одному голосу. Спочатку НАТО базувалося в Парижi, але сьогоднi штаб-квартира НАТО розмiщена в Бельгiї, у мiстi Брюсселi, яке також є столицею Євросоюзу й iнших мiжнародних iнституцiй. Я б сказав, НАТО – це клуб найуспiшнiших держав свiту.

Дуже багато людей помилково думають, що одна велика країна – Сполученi Штати Америки, є дахом альянсу, але це не так. Кожна країна у НАТО має один голос та надiлена правом зупинити будь-яке рiшення. Тобто НАТО працює тiльки через повний консенсус. Справдi, на цьому «заводi» де працюють 28 директорiв, декотрi з них мають великий пакет «акцiй». Але цi «акцiї» передбачають радше зобов’язання, а не прибутки. США, наприклад, формують близько 20 вiдсоткiв натовського бюджету.

О. Найда: Полiтична та вiйськова структура керiвних органiв НАТО є досить складною. Утiм це виправдано, бо блок виконує складнi цивiлiзацiйнi завдання. Структура НАТО включає генерального секретаря, Раду НАТО, яка є вищим полiтичним органом альянсу, Комiтет вiйськового планування, Групу ядерного планування, постiйнi представництва країн-учасниць, а також постiйнi комiтети. До керiвних органiв блоку належать Вiйськовий комiтет, Мiжнародний об’єднаний штаб, Стратегiчне командування НАТО в Європi, Стратегiчне командування НАТО на Атлантицi та постiйнi комiтети – вiйськового планування, ядерного планування тощо. Загалом дiяльнiсть блоку обслуговують десятки тисяч чиновникiв.

Читайте: Запад не оставил Путину шансов

— Озброєння НАТО вiдрiзняються вiд росiйських лише у кiлькiсному планi чи й у технологiчному?

В. Шишкiн: Чого вартує лише «Iджiс» — американська корабельна бойова система, яка здатна здiйснювати автоматичний пошук одночасно 250-300 наземних та повiтряних цiлей i наведення по найнебезпечнiшим iз них до 18 керованих ракет. У ходi недавнiх випробувань «Iджiс» збила 90 вiдсоткiв групових балiстичних цiлей i навiть знищила на орбiтi справжнiй супутник! Нiчим таким мiнiстерство оборони РФ похвалитися не може – хiба що на кшталт Хрущова стукати черевиком по столу.

Утiм «Iджiс» — це зброя майбутнього, i росiянам до цих технологiй ще дуже далеко. Але навiть якщо говорити про традицiйну зброю, то тут також порiвняння не на користь Росiї. Судiть самi: собiвартiсть продукування гордостi росiйської армiї – танка Т-90 – утричi бiльша, анiж аналогiчної бойової машини нiмецького виробництва.

— Якi ще питання, крiм вiйськових, властивi для НАТО?

О. Найда: Це i надзвичайнi ситуацiї, наука, екологiя, соцiальна адаптацiя колишнiх вiйськових, боротьба з тероризмом тощо. Крiм того, нинi блок почав провадити активну дiяльнiсть i щодо енергетичної безпеки країн-членiв.

— Українi варто прагнути до того, аби стати членом альянсу?

В. Шишкiн: НАТО потрiбне українцям так само, як i Європейський Союз. Нинi всi знають, що таке євроремонт – це ремонт у квартирi, який вiдповiдає європейським стандартам. Так-от, iдеться про те, щоб зробити євроремонт усерединi держави. Тобто створити такi умови для громадян Українi, якi є в розвинутих країнах, бiльшiсть iз яких давно вступили до цього блоку. Це – i соцiальнi гарантiї, i якiсть навчання, i гiднi зарплати та пенсiї. Мiж iншим, критерiї членства в НАТО i Євросоюзi на 80 вiдсоткiв збiгаються. Тим бiльше, що такий євроремонт коштуватиме недорого: уже давно порахували, що якщо ми вступимо до НАТО, то пiдтримка цього членства коштуватиме на рiк кожному громадянину лише 5 гривень. Завдяки взаємодiї з НАТО ми зекономимо на оборонi великi кошти, на якi покращуватимемо наш добробут.

Крiм того, при вступi до НАТО змiниться регiональна та глобальна роль України, вирiшуватимуться проблеми з енергоносiями – Україна позбудеться тягаря економiчної, а отже, i полiтичної залежностi вiд Росiї. Ну i, зрозумiло, членство в НАТО дасть нашiй країнi можливiсть отримати захист вiд будь-якої агресiї, забезпечити озброєння своєї армiї, вiдповiдно до нових технологiй, що надзвичайно позитивно вплине на українську економiку.

О. Найда: Дуже важливим є i те, що, вступивши до НАТО, для України вiдкривається шлях до ЄС. Адже євроiнтеграцiйний досвiд країн Схiдної Європи вказує на те, що перед вступом у ЄС вони ставали членами НАТО. Тим бiльше, що вимоги до вступу, по сутi, однаковi: забезпечення прав людини, розвиток громадянського суспiльства, боротьба з корупцiєю, а ще забезпечення економiчних свобод i соцiальнi гарантiї.

— Чому, на вашу думку, українцi все ще ставляться до НАТО з певною пересторогою?

В. Сугурняк: Тут велика проблема в тому, що українцi дуже мало знають про цю органiзацiю, її цiлi, про те, як вона працює. Це по-перше. А, по-друге, все ще дiють стереотипи, якi закладалися компартiйними вождями з часiв Сталiна та «холодної вiйни», коли в СРСР НАТО сприймали ледь не як чорта з рогами.

Читайте: Бюджетный ориентир Украины на 2015

У розпал «холодної вiйни» СРСР у вiдповiдь створив iншу вiйськову структуру – Органiзацiю Варшавського договору, яка об’єднала Радянський Союз i тодiшнi соцкраїни Центральної та Схiдної Європи. Так виникло протистояння двох потужних вiйськових блокiв, яке тривало аж до розвалу СРСР. Неофiцiйно триває й досi.

О. Найда: Основне – позбутися мiфiв про НАТО, якi нав’язують українцям Москва та її агенти. До числа цих вигадок належать твердження про те, що НАТО – це, мовляв, агресивний блок, тодi як насправдi його головним завданням є колективна безпека й оборона. Також говорять про те, що українська економiка нiбито не витримає навантажень, пов’язаних iз вступом до НАТО. Це також брехня, бо, за стандартами НАТО, витрати на оборону повиннi становити близько 2 вiдсоткiв ВВП. В Українi ж протягом останнiх десяти рокiв вони приблизно такими й були – на рiвнi 1,7 вiдсотка. Говорять i iншi дурницi – на кшталт того, що пiсля вступу до НАТО Україна втратить суверенiтет. Утiм, як свiдчать останнi подiї у Криму та на сходi країни, загроза втратити незалежнiсть є цiлком реальною, якщо ми не потрапимо пiд парасольку альянсу.

6 июня 2014, 23:44
123
Версия для печати Отправить
«   »
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс

Новости

23:4622:5321:3620:4118:5616:2314:2913:1711:4310:4610:039:268:4323:4222:4721:3620:4118:5616:2314:2912:3411:4310:469:378:43
Все новости »

Другие рубрики