The Kiev Times - ежемесячная аналитическая газета и новостной сайт

Держава має закликати до миру, — о. д-р Богдан Прах

10 декабря 2014, 21:46
16
Версия для печати Отправить
Богдан Прах

6 грудня у Києві відбувся VII Благодійний вечір у підтримку Українського католицького університету (УКУ).

Сьогодні, 10 грудня до редакції The Kiev Times завітав ректор університету о. д-р Богдан Прах. Отець-доктор Богдан Прах — народився в Лісько (Жешувське воєводство в Польщі) 23 серпня 1960 р. У 1994 здобув науковий ступінь доктора гуманітарних наук, у 1994 р. закінчив докторантуру історичного Державного університету ім. Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. У 2013 призначений ректором Українського католицького університету.

— Чи може релігія зміцнити соціальну стабільність в Україні?

— Головною причиною бід, в яких сьогодні опинилося українське суспільство, є не стільки релігія, скільки специфічність нашої віри, а інколи і її відсутність. Коли я приїхав в Україну з моєї рідної Польщі, то мене найбільше здивувало, що українці ходили до ворожок і взагалі мали величезну кількість забобонів. При цьому вони вірили, що є воцерковленими людьми.

Я весь час запитую себе: чому в Україні настільки специфічне ставлення до молитов? Молитву українці сприймають як магічний ритуал. Я знайшов відповідь на це питання: українські діти не пройшли катехізації, а, відповідно, знають більше про ритуал, ніж про дух християнства.

Вважаю, що церква може сприяти зміцненню соціальної стабільності в державі, але вона повинна мати активнішу позицію. Держава має закликати до миру, нагадувати, що той, хто вбиває людей заради віри, церкви чи Бога, не вартий ні того, ні іншого.

— Як іще церква може забезпечувати стабільність?

— Виховувати в людях повагу до закону. В Україні великий брак пошани до закону. Коли я перші рази приїздив із Польщі, не міг спокійно їхати машиною: водії часто не зважали на світлофор, пішохідні переходи, пішоходи ходили так, як хотілося. Може здатися, що пройти на червоне світло – це маленький злочин, проте для мене це невелике, але ж свідчення того, що суспільство не дотримується й інших законів.

На мою думку, глибока економічна та політична криза сталася саме тому, що ніхто в Україні не відповідав і не відповідає за свої вчинки.

Це суспільна проблема: ми нехтуємо тими цінностями, які роблять наше суспільство сильним. Особистий егоїзм ставимо над колективним добром.

За роки мого життя в Україні я бачу, що ці цінності трохи починають проростати.

— Як Ви оцінюєте законодавчу базу вищої освіти в Україні?

— Я підтримую прийняття нового закону «Про вищу освіту». Я неодноразово казав, що новий закон має в собі потенціал змінити совкову за своєю природою вищу освіту в Україні. Але для того, щоб розкрити цей закон, потрібно багато працювати, впроваджувати зміни в університетські спільноти, високі вимоги до написання наукових робіт, виробити систему стримування плагіату, списування та ін. Вважаю, що університетам потрібно зменшити навчальну частину, а більше займатися наукою, науковими дослідженнями, бо тільки це дає економічне процвітання, якого ми усі хочемо досягнути.

Хочу також наголосити, що для повної реалізації закону «Про вищу освіту» потрібно прийняти поправки в десятках інших законів. Потрібно докорінно змінити систему фінансування державних університетів, дозволити їм, наприклад, мати власні рахунки в банках і використовувати акумульовані на них кошти для власних освітніх чи господарських потреб. Але уряд поки не йде на цей крок.

— Ректор Українського католицького університету – це духовний наставник чи менеджер?

— Це достатньо поширене запитання, і в мене вже навіть є заготовлена відповідь. Скажу так:  щоб університет добре працював, потрібно 99% поту і 1% натхнення.  Це, звісно, жарт, але в ньому є доля правди. Моя посада зобов’язує бути більшою мірою менеджером, займатися будівництвом, управляти людьми, вимагати звітів за виконану роботу. Але при цьому наголошую, що УКУ плекає спільноту. Хочу, щоб кожен працівник, студент, викладач почувався тут комфортно, вільно, як рівний серед рівних. Якщо до мене звертаються люди за порадою – я охоче допомагаю кожному. І хочу, щоб кожен у нашій спільноті робив так само.

— У чому унікальність УКУ для системи освіти в Україні?

Скажу словами міністра освіти і науки України Сергія Квіта: «УКУ – це один із найкращих гуманітарних університетів держави, з чітко вираженим профілем, з усвідомленням своєї громадської відповідальності і власною культурою викладання».

УКУ з самого початку будувався за зразком західних університетів. У нас завжди панував дух вільної академічної спільноти, дух конкуренції, інтелектуального суперництва. Зрештою, УКУ – це навчальний заклад, вільний від корупції. Не знаю, чи вдається, але хочу, щоб наш університет задавав моду на інтелектуальну чесність, науковість, якість освіти. У порівнянні з іншими ми дуже малі, гнучкі, нам легше впроваджувати реформи, показувати приклад. Сподіваюся, що з середини нам вдасться змінити освітнє середовище України.

Читайте: Владика Борис Гудзяк: «Сьогодні є потреба по-новому осмислювати місце України в світі»

— У чому ще полягає «інакшість» УКУ?

— У нашій місії записано, що УКУ є університетом, який живе за східнохристиянською традицією. Ми є єдиним католицьким університетом на величезному пострадянському просторі.

Віра в Бога, служіння людям, плекання християнських цінностей нам не чуже. Часто мене питають, чи ми релігійний навчальний заклад, чи УКУ є семінарією? Ми не семінарія, але релігія, церква, християнські цінності для нас дуже важливі.

— Які вимоги Ви висуваєте до викладачів?

— Викладач УКУ – це, в першу чергу, професіонал і вільна людина. Це людина, яка не боїться йти на ризики, не соромиться показувати свої кандидатські чи докторські дисертації, щиро відгукується на ініціативи студентів, багато спілкується, публічно захищає свої думки, пише наукові роботи, виступає на телебаченні чи радіо.

Хочу, щоб викладачі і студенти нашого університету були готові служити іншим, змінювати суспільство, працювати для блага України – це, напевно, єдина вимога.

— Якими якостями має володіти людина, яка хоче стати студентом УКУ?

— Почну з того, що наші студенти найкращі. Якщо Ви хочете відчути себе особливим, розкрити свій талант – вступайте до УКУ, тут ви зможете себе реалізувати. УКУ є приватним закладом, але якщо студенти мають високі результати ЗНО, від 180 балів і вище, університет звільняє таких студентів від оплати за навчання. В такий спосіб ми хочемо стимулювати студентів краще вчитися, бути суспільно активними. Тож, у першу чергу, студентом УКУ може стати людина, яка дуже добре вчиться, свідома своєї громадської позиції та має бажання багато працювати.

— Яка професійна перспектива перед випускниками УКУ? Чи практикується в УКУ «держзамовлення»?

— Почну з другого запитання: в УКУ ніколи не було державного замовлення, скажу більше – за роки свого існування університет не використав і копійки з державного бюджету. Чи ми претендуємо на «держзамовлення»? Скажу відверто – претендуємо. УКУ ніколи не був замкнений на собі. Ми працювали і працюємо для блага українського суспільства, а тому вважаємо, що маємо моральне право претендувати на гроші з державного бюджету для навчання студентів. Інша справа, що попередній закон не давав нам навіть такої можливості. Згідно реформи вищої школи, можна очікувати, що гроші, нарешті, підуть за студентом. Тож  сподіваємося, що своїми науковими здобутками та додатковими перевагами, такими як можливість стажуватися за кордоном, відвідувати відкриті майстер-класи та лекції відомих науковців, – ми зможемо привабити талановитих студентів до УКУ.

Що стосується першого запитання, то скажу, що університет випускає не тільки хороших спеціалістів із богослов’я, історії, соціальної педагогіки, журналістики чи інших дисциплін. Університет вчить самопорадності, дає величезний кругозір, моральний стержень, який дозволяє молодим людям знайти своє місце в житті. Наші випускники, які поступали в неакредитовану державою Львівську богословську академію, сьогодні займають високі посади в різних міжнародних компаніях та організаціях. Наші студенти посилено вчать іноземні мови, які підвищують їхню конкуренцію на ринку праці. Скажу дещо можливо не дуже популярне в українських університетах, але надважливе: ми розуміємо, що тільки невелика частина з наших студентів буде професійними істориками, богословами чи соціальними педагогами. Як наслідок, усім студентам ми повинні дати такий рівень знань, досвіду про життя, щоб вони змогли знайти своє місце. Тож наголошую: УКУ виховує вільну, розумну і самодостатню людину, яка вміє дати собі раду в житті.

— Три основні принципи УКУ?

— Свідчення, служіння, спілкування.

Ми завжди свідчимо правду, навіть коли нам це не вигідно. Ми протестували проти міністра Табачника, 11 грудня оголосили акт громадянської непокори злочинному режиму Януковича, до останнього були на Майдані, наші працівники служать у зоні АТО.

Служіння: УКУ не прибуткова організація, ми не заробляємо гроші, але завжди допомагаємо тим, хто більше ніж ми того потребує. У нашому Колегіумі разом із студентами в соціальному будинку «Емаус» живуть люди з особливими потребами, студенти й випускники відбудовують місто Краматорськ, студенти соціальної педагогіки працюють із сиротами в дитячих будинках.

Попри те, вважаю, що найважливішим принципом УКУ є спілкування. Університет намагається постійно генерувати нові ідеї, доносити їх до аудиторії, допомагати людям зорієнтуватися в нашому мінливому суспільстві. Наші проректори – Мирослав Маринович, Тарас Добко, Павло Хобзей, владика Борис Ґудзяк, Ярослав Грицак постійно інформують людей, у критичні моменти підтримують, дають дороговказ у сучасному інформаційно засміченому суспільстві.

10 декабря 2014, 21:46
16
Версия для печати Отправить
«   »
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс

Новости

23:4622:4721:3620:4118:5616:2314:2913:0112:2312:1410:469:599:268:4323:4621:4620:4116:3216:2314:2913:3312:4712:0311:4310:46
Все новости »

Другие рубрики