The Kiev Times - ежемесячная аналитическая газета и новостной сайт

Советы главе НБУ

27 августа 2014, 14:44
28
Версия для печати Отправить
НБУ

У розпорядженні РБК-Україна опинився лист громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» (РПР) до голови НБУ Валерії Гонтарєвої. Зважаючи на те, що зараз відбувається з курсом гривні, рефінансом банківських установ, а також в цілому з економікою України, яка стрімко скочується, публікуємо рекомендації РПР голові НБУ у повному обсязі.

1. Забезпечити прозорість процесу рефінансування банків.

Пропонуємо розглянути можливість щоденного розміщення на сайті НБУ даних по заборгованості за кредитами рефінансування з обов’язковим розподілом на овернайт, РЕПО та стабілізаційні кредити по кожному окремому банку із зазначенням типу забезпечення. Непрозорість умов видачі цих кредитів породжує негативне сприйняття суспільством вибіркової підтримки банків та породжує відчуття наявності корупційної складової в даному процесі. Також враховуємо контраргумент щодо можливого спричинення паніки серед клієнтів банків із-за надання цих даних — в засобах масової інформації вже досить давно публікуються напівлегальні роздруківки по заборгованості банків перед НБУ, йде обмін фінансовими та статистичними даними між банками та відома загальна цифра рефінансування, яка весь час тільки збільшується. З іншого боку, розуміння, що ці дані будуть публічними, має призвести до більш виваженого підходу з боку банків до отримання рефінансування. При необхідності ми будемо ініціювати внесення відповідних змін до закону «Про банки та банківську діяльність» щодо виведення вказаної інформації з категорії банківської таємниці.

2. Забезпечити прозорість процесу гнучкого курсоутворення.

По-перше, пропонуємо вирішити питання відповідальних за розрахунок РЕОК (реального ефективного обмінного курсу). На даний час в ЗМІ розповсюджуються досить різноманітні версії від різного роду «експертів», починаючи з 4 (біг-маківська версія) до 20 грн за $ (від агресивного сусіда). На нашу думку, цей доволі складний механізм можливо втілити тільки за допомогою спільних зусиль Мінекономіки, Мінфіну і НБУ із остаточним відповідальним — Мінекономіки. Є сенс тимчасово (на період трансформації) щомісячно переглядати цю цифру із відповідною публікацією з обов’язковим зазначенням не лише курсу (лише «гола» цифра виглядає досить непереконливо), а і його складових та принципу розрахунку.

В умовах стабільної економічної і політичної ситуації обмінний курс найбільш близький до конкурентних реалій, а у періоди загострення ситуації (політичних, економічних, соціальних та інших ризиків) динаміка на валютному ринку є багато в чому обумовлена емоційними чинниками, які втрачають свій ефект після стабілізації ситуації в країні. Даний орієнтир (РЕОК) дозволить зняти панічні настрої у зв’язку з невизначеною макроекономічною ситуацією та налагодити конструктивне наукове обговорення задіяних підходів та параметрів розрахунку з метою його вдосконалення, можливо також скористатись підходом МВФ, якщо такий існує. Зауважуємо, що даний орієнтир не буде на заваді діючому механізму визначення ринкового (офіційного) курсу на міжбанку, на який можуть впливати інші, непередбачувані, обставини (перебіг АТО, зміна зовнішньої кон’юнктури, можливого тіньового впливу і т. ін.).

По-друге, опублікувати всі домовленості із МВФ. Для нас не зрозуміла відсутність зазначеного документу в якісному українському перекладі при наявності англомовної версії на сайті МВФ. В суспільстві поширюється думка, що МВФ поставив чіткі вимоги щодо рівня ЗВР та курсу до долару США на певні дати, наявність яких унеможливлює дотримуватись прозорості у курсоутворені.

По-третє, НБУ повинен чітко визначити критерії виходу з інтервенціями на міжбанк. Останні дії НБУ щодо інтервенцій, які тільки частково задовольняють попит (без зазначення причин відмови), тільки ще більше розігрівають панічній ажіотаж. Якщо на офіційному рівні визнається недостатність задоволення попиту із золото-валютних резервів, то є сенс виходити на міжбанк з інтервенціями тільки при значному відхиленні від РЕОК (наприклад 5 або 10%). Але необхідно чітко дотримуватись взятих на себе зобов’язань, адже незрозумілість політики і дій регулятора і провокує відповідні маніпулятивні дії з боку банків.

По-четверте, припинити практику безпідставного звинувачення банків в маніпуляціях з курсом. Оскільки на сьогодні прописані досить чіткі умови купівлі-продажу валюти для задоволення заявок за зовнішньоекономічними договорами та ліміти по власним валютним операціям банків, вважаємо за доцільне шукати шляхи їх вдосконалення або навіть введення певних обмежень до рівня критичного імпорту. Так як це не є прямою функцією НБУ, можливо винести питання на рівень КМУ (Мінекономіки).

По-п’яте, налагодити систему відображення торгів в режимі реального часу. Сучасні програмні продукти в змозі технічно забезпечити процес відображення торгів прямо на сайті НБУ.

Нагадуємо, що зазначені заходи носять оперативних характер і не відкидають мети подальшої лібералізації цього процесу — вільного курсоутворення та обігу капіталу.

Враховуючи визначений НБУ курс на гнучке курсоутворення, пропонуємо дозволити ринку використання інструментів хеджування валютних ризиків, таких як форвард, своп, опціон та ін. Їхнє запровадження може бути поступовим, задля уникнення надлишкових ризиків у роботі з новими інструментами, але потрібно надати можливість суб’єктам господарювання ефективно управляти своїми валютними ризиками та підвищувати свій професійний рівень.

3. Стимулювання економічного росту.

Серед заходів на які варто звернути першочергову увагу та які можна імплементувати в оперативному режимі ми виділяємо наступні:

а) формування довгих гривневих пасивів з метою подальшого фінансування реального сектору економіки:

— активна участь НБУ через валютні свопи з комерційними банками на ринкових умовах. Даний інструмент дозволяє банківській системі отримати стабільну пасивну базу в національній валюті за умови залучення коштів в іноземній валюті на зовнішніх ринках, доступ до яких мають іноземні банки та можливо отримають локальні банки за умови успішгого розміщення паперів України;

— введення поняття строкового депозиту (без можливості дострокового розірвання). Ви неодноразово наголошували на необхідності такого інструмента, тому ми хочемо підтримати Вашу позицію з цього питання, оскільки це є нормальною практикою цивілізованих ринків.

б) дерегуляція:

— відміна індивідуальних ліцензій на вкладення капіталу в іноземні компанії в країнах ОЕСР. Такий крок сприятиме розкриттю експортного потенціалу малих та середніх компаній України, дозволяючи їм легко реєструвати торгові компанії з подальшим просуванням продуктів на вказаних ринках. Одночасно, ми не вбачаємо суттєвих ризиків відтоку капіталу з країни, оскільки діюче законодавство має достатньо шпарин для таких дій несумлінними суб’єктами господарювання;

— запровадження широких можливостей ведення розрахунків з зовнішніми контрагентами через міжнародні платіжні системи (наприклад, PayPal). Як і попередній пункт, такий хід дозволить малим і середнім компаніям з України отримати додаткові конкурентні переваги на зовнішніх ринках;

— спрощення процесу реєстрації кредитів-нерезидентів. Варто звернути увагу на обмеження в процентній ставці по таким кредитам та змінити методологію. Включення стандартних комісій та страхових платежів унеможливлює заведення капіталу для масштабних проектів через надвисоку, за методологією НБУ, процентну ставку протягом першого року дії кредиту. Не зрозумілим та не ефективним також є процес реєстрації таких кредитів в НБУ. Такий підхід значно збільшує терміни отримання кредитів та витрати на його обслуговування та адміністрування. На нашу думку, реєстрацію кредитів-нерезидентів треба передати комерційним банкам;

— відміна вимоги щодо термінів надходження валютної виручки за експортом послуг. Така вимога є абсолютно не ефективною, оскільки при експорті послуг основні витрати компанії припадають на оплату персоналу та ряд адміністративних витрат, які вимагають заведення коштів в країну. Однак, ризики підпасти під штрафні санкції у разі недотримання термінів надходження валютної виручки суттєво стримують розвиток даного виду діяльності та цілі галузі, такі як наприклад ІТ, одна з найперспективніших в Україні;

— спрощення звітності комерційних банків. Кількість звітів, що надаються українськими банками Центральному банку є однією з найбільших в Європі. Ефективність використання НБУ такої бази звітності виглядає досить сумнівною, як і ефективність утримання штату персоналу НБУ на її обробку. Адміністративні витрати, що несуть банки для підготовки великого обсягу та складної у підготовці звітності зменшують ефективність їхньої діяльності. Варто також розглянути можливість переходу на щомісячну форму звітності (та щомісячний баланс) замість існуючої сьогодні щоденної.

4. Надати більш чітку мету інфляційного таргетування.

Розуміючи необхідність контролю за рівнем інфляції у країні за допомогою ставок рефінансування та умов кредитування вважаємо за необхідне визначити кінцеву мету — зростання доходів на душу населення в якісному еквіваленті (купівельну спроможність гривні).

Основний інструмент проведення грошово-кредитної політики з підтримки запланованого рівня інфляції — управління облікової процентною ставкою (ставкою рефінансування).

Згідно теорії, підвищення облікової ставки підвищує депозитні ставки в комерційних банках і збільшує привабливість заощадження грошей. Зниження облікової ставки знижує депозитні ставки в комерційних банках і зменшує привабливість заощадження грошей. Крім того, підвищення облікової ставки підвищує рівень процентної ставки кредитування в банках і знижує рівень попиту на кредитування. Зниження облікової ставки дозволяє кредитним організаціям знизити рівень процентної ставки кредитування. Таким чином, відбувається збільшення кількості грошей на руках у населення; відповідно, зниження облікової ставки підвищує рівень інфляції. Підвищення облікової ставки знижує рівень інфляції.

Наведене вище ілюструє класичний варіант таргетування за допомогою ставки рефінансування, що не вирішує проблему стагнації економіки (монетарним методом інфляцію не приборкати при сталій фіскальній політиці). Тому пропонуємо визначити можливий механізм впливу НБУ (в межах своїх повноважень) на рівень інфляції за допомогою ставки рефінансування та умов кредитування на фоні падіння промвиробництва (стагнації). Тим більше, що інфляційна складова, яка вже відбулася завдяки різкої девальвації минула, а зараз іде із-за підвищення тарифів і все це на фоні невпинного зросту грошової маси завдяки явної і неявної (через ОВГЗ) емісії НБУ. Нема сенсу тергетувати інфляцію при падаючому ВВП та зростанні безробіття.

5. Забезпечення фінансової стійкості банків.

Серед інших проблем банківської системи ми хочемо звернути Вашу увагу на наступні:

а) ліквідність. Через можливість дострокового розірвання строкових депозитів та відображення їхнього терміну погашення під час розрахунку економічних нормативів не по першій даті можливого відтоку, а по кінцевій даті визначеній за договором, призводить до маніпуляцій з нормативами та неадекватної оцінки ризиків ліквідності. Катастрофічні результати такого підходу ми мали можливість спостерігати кожної фінансової кризи. Не рідко це закінчувалось банкрутством банків та втратами для його клієнтів та акціонерів. Варто привести розрахунки нормативів ліквідності у відповідність до реальної ситуації з ліквідністю банків.

б) ризики фінансування компаній, пов’язаних з власниками комерційного банку. Не секрет, що на ринку багато банків, які активно «пилососять» депозити фізичних осіб для фінансування власного бізнесу акціонерів. Такий підхід значно збільшує ризики неповернення кредитів та виникає через можливість не проводити повну ідентифікацію власників компанії позичальника. Щоб уникнути таких ризиків ми пропонуємо жорсткий підхід до ідентифікації власників як щодо банків, так і щодо компаній-позичальників (за виключенням міжбанківських операцій на міжнародних ринках), а саме повне розкриття власників до бенефіціарної фізичної особи чи вільного обігу акцій на визнаних біржах. Наявність спільних власників з банком-кредитором або не розкриття повної інформації щодо власників компанією позичальником має призводити до підпадання такого фінансування під вимоги нормативів Н9 та Н10 щодо інсайдерів. Перевірку повноти розкриття та правильність оцінки залишити за НБУ, з можливістю об’єднання компаній в групи чи переведення в статус інсайдера за непрямими ознаками (матеріали публікацій, тощо).

27 августа 2014, 14:44
28
Версия для печати Отправить
«   »
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс

Новости

22:0520:4118:5616:2314:2912:3711:4310:469:378:4322:4721:3620:4118:5616:2314:2912:3711:4310:469:378:4322:4721:3620:4118:56
Все новости »

Другие рубрики